Судоми

Судоми — це клінічні прояви транзиторної, неконтрольованої електричної активності між клітинами мозку. Вони викликають зміни в поведінці, свідомості, моторній активності, сенсорному сприйнятті та/або вегетативних функціях. Усі нервові тканини мають поріг збудливості. Коли цей поріг падає нижче критичного рівня, виникає спонтанна деполяризація нейронів. Якщо залучена достатня кількість нейронів, це спричинить хвилю деполяризації в цілій ділянці (часткові судоми) або в усьому нервовому системі (генералізовані судоми).

Судоми завжди є ознакою аномальної функції мозку, яка може бути первинною (внутрішньочерепною) або вторинною (позачерепною). Тести можуть бути корисними при позачерепних етіологіях, які описані у цьому інформаційному листі.

Епілепсія включає первинні, повторні судоми. Метаболічні порушення також можуть викликати судоми.

Симптоми

У дрібних тварин більшість судом проявляються як генералізовані тоніко-клонічні судоми. У випадку часткових судом залучена лише одна частина тіла, і тварина проявляє аномальну поведінку (агресія, галюцинації тощо).

Судоми можна поділити на три фази: преіктальна або аурна фаза, коли тварина може проявляти дивну поведінку (гіперсаливація, лизання, сховання), іктальна фаза або сама судома, та постіктальна або фаза відновлення, коли тварина може бути втомленою та дезорієнтованою. Постіктальна фаза зазвичай не виникає при неепілептичних судомах.

Власники часто усвідомлюють судому лише тоді, коли тварина перебуває у постіктальній фазі (тобто вони не спостерігають саму судому). Тому важливо зібрати детальний анамнез, щоб підтвердити, що тварина справді мала судому. Анамнез повинен включати родовід, щеплення, подорожі, контакт з іншими тваринами, стрес, тічку, якщо самка, травми, доступ на вулицю (токсини), попередню клінічну історію, попередні медикаменти, форму початку судом, міжіктальні періоди, ауру, судому та пост-судому, а також опис будь-яких аномалій (день, час, тривалість та характеристики). Повне неврологічне обстеження слід провести після постіктальної фази, оскільки результати обстеження під час та безпосередньо після судом можуть бути оманливими. Результати обстеження та опис симптомів вкажуть, які тести необхідні.

Неврологічне обстеження має оцінювати психічний стан тварини, ходу, позу стояння, черепні нерви (зіниці, вестибулярні реакції, рефлекси загрози), постуральні реакції (пропріоцепція, стрибки тощо), спінальні рефлекси та сприйняття болю.

Позачерепне походження

1. Токсичне:
   Отрути та/або хімікати, такі як стрихнін, етиленгліколь, метальдегід, органохлорини, свинець.
2. Метаболічне:
   1. Гіпоглікемія: Симптоми після фізичного навантаження. Тварина може коливатися між станами гіперзбудливості та дратівливості, а також летаргії та депресії, може також мати м’язові спазми (лицьові) та непритомність.
   2. Гіпокальціємія: Лактаційні самиці. Пов’язана з нервозністю, тетанією, м’язовими спазмами (обличчя та вуха) у собак, а також летаргією, анорексією, вимушеним диханням та тертям обличчя у котів.
   3. Гіперліпідемія: Через підвищення ліпопротеїнів та/або тригліцеридів.
   4. Гіперв’язкість: Множинна мієлома – Закупорка слизових оболонок (фіолетовий вигляд) і судин сітківки, епістаксис, схильність до кровотеч та неспецифічні симптоми ЦНС, симптоми опорно-рухового апарату, такі як кульгавість, переломи, біль у суглобах тощо.
   5. Діабет – Діабетичний кетоацидоз, гіперосмолярність.
   6. Порушення електролітного балансу – Гіперкальціємія (порушення функції травної системи та нирок, аритмія, а також слабкість, гіпорефлексія та депресія); Гіпонатріємія (набряк мозку); Гіпернатріємія (клітинна дегідратація). І надлишок, і дефіцит натрію викликають слабкість та депресію.
   7. Гіпотиреоз – У котів віком понад 5 років.
   8. Дефіцит тіаміну – У котів, залежно від дієти.
   9. Дегенеративні процеси – Метаболічний тезауруз, що впливає на молодих тварин.
   10. Печінкова енцефалопатія – Через її важливість і складність описується в окремому інформаційному листі разом з уремічною енцефалопатією.
3. Запальні/інфекційні захворювання:
   Чумка, FIP, токсоплазмоз, лейкемія та котячий імунодефіцит.
4. Епілепсія:
   1. Набута. Мозок постійно пошкоджений внутрішніми або зовнішніми факторами.
   2. Ідіопатична. Значно частіше у собак, ніж у котів. Специфічних симптомів немає.

Інтерпретація лабораторних аналізів

1. Нормальні аналізи крові, біохімія та аналіз сечі:
   Внутрішньочерепна патологія – Епілепсія (ідіопатична або набута), васкулопатія, вроджена аномалія, травма.
   Позачерепний процес – Токсини; дефіцит тіаміну; гіпертермія та гіпоксія.
2. Аномальні аналізи крові, біохімія та аналіз сечі:
   Вказують на позачерепну патологію.
   Аналізи виявлять різні аномалії залежно від етіології захворювання.

Список літератури

• CAUZINILLE, L. (1998) Pratique Médicale et Chirurgicale de l’Animal de Compagnie., vol 33, 85-88.
• DELGADO, P.T. (1998) Pequeños Animales Año III, nº 12, (5-14).
• ETTINGER, S.J. (1995) Textbook of Veterinary Internal Medicine (4th) W.B.Saunders. 152-156. JAGGY, A. (1998) Journal of Small Animal Practice. vol. 39, 23-29.
• KLINE. K.L. (1998) Clinical Techniques in Small Animal Practice. Vol 13, nº 3, August. pg. 152–158. KNOWLES, K. (1998) Clinical Techniques in Small Animal Practice. Vol 13, nº 3, August. pg.144-151.
• NELSON, R.W (1995) Pilares de Medicina Interna en Animales Pequeños (Intermédica). 584, 705-715.
• O’BRIEN, D. (1998) Clinical Techniques in Small Animal Practice. Vol 13, nº 3, August. pg. 159-166.
• OLIVER, J.E. (1997) Handbook of Veterinary Neurology (3rd.) W.B.Saunders. 313-325
• PARENT, J.M.L. (1994) Seizures in cats. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice. Vol 26, nº 4. pg 811-825.
• PODELL,M. (1994) Seizures in dogs. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice Vol 26, nº 4. pg 779-805.
• SHELL, L.G. (1998) Veterinary Medicine June. 541 – 552.
• SODIKOFF, C.H. (1996) Pruebas diagnósticas y de laboratorio en las enfermedades de los pequeños animales (Mosby) 134-135,154,156-159.
• TENNANT, B. (1994) Small Animal Formulary (BSAVA). 44, 119-121,124, 131, 132, 165.
• THOMAS. W.B. (1998) Clinical Techniques in Small Animal Practice. Vol 13, nº 3, August. pg. 167-178.
• WHEELER, S.J. (1989) Manual of Small Animal Neurology (BSAVA). 52, 119-124