Гіпертиреоз

Багатосистемне захворювання, викликане надмірним виділенням тиреоїдних гормонів: інтерпретація тестів на тироксин (Т4) та трийодтиронін (Т3). Виділення збільшується через гіперплазію або неоплазію щитоподібної залози. Частіше зустрічається у котів, ніж у собак.

• Котячий гіпертиреоз: невідомої етіології. Зазвичай уражує тварин середнього та старшого віку. Клінічна картина зазвичай – аденоматозна гіперплазія, яка є двобічною у 70% випадків. У деяких котів спричинений поодиноким аденомою і дуже рідко карциномою (зазвичай нефункціонуючою).
• Собачий гіпертиреоз: зазвичай пов’язаний із карциномою щитоподібної залози, хоча інколи виявляють функціональні аденоми. Карцинома щитоподібної залози – відносно поширена пухлина, але менше 5% є функціональними і викликають гіпертиреоз. Ці пухлини дуже злоякісні з високою здатністю до метастазування.

Симптоми

Котячий гіпертиреоз: Найпоширеніший симптом – втрата ваги, що частково спричинена підвищенням основного обміну речовин. Інші поширені симптоми включають:

Поліфагія / блювання / поліурія-полідипсія / поведінкові зміни (нервозність, гіперактивність) / діарея через мальабсорбцію / непереносимість тепла / погана якість шерсті.

Можуть також з’являтися суперечливі симптоми, такі як зниження апетиту, слабкість, анорексія та задишка.

У 80% випадків можна пальпувати збільшену щитоподібну залозу (однобічно або двобічно). В інших випадках вона не пальпується, бо розташована на вході в грудну порожнину. На аускультації часто виявляються серцеві шуми, тахікардія та інші серцево-судинні аномалії. Кіт може мати тремтіння м’язів, м’язову слабкість і вентрофлексію шиї, а на пізніх стадіях – крововиливи в сітківку та відшарування сітківки.

Собачий гіпертиреоз: Найпоширеніші симптоми:

Втрата ваги / поліфагія / поліурія-полідипсія / поведінкові розлади (нервозність, гіперактивність) / часте випорожнення.

Симптоми з’являються рано, коли пухлина відносно невелика, а з її ростом у тварини може виникати задишка, кашель, дисфагія та стридор через компресію та інвазію сусідніх тканин.

Інтерпретація лабораторних тестів

Загальні тести:

• Загальний аналіз крові: Червоні кров’яні тільця: легка або помірна поліцітемія з підвищеним гематокритом, гемоглобіном і MCV; іноді анемія. Лейкоцити: стрес-лейкограм. Тромбоцити: збільшений розмір тромбоцитів.
• Біохімія крові ALT/AST/лужна фосфатаза/ЛДГ: легке або помірне підвищення. Глюкоза: підвищення може бути через стрес або асоційований цукровий діабет. Сечовина/креатинін: підвищені при нефропатії або дегідратації. Гіперфосфатемія (навіть без порушення функції нирок). Гіпокаліємія. Гіпокальціємія (іонізований кальцій).
• Аналіз сечі: Питома вага сечі підвищена у 50% випадків; у 3% зниження або нормальні значення у інших. Можлива глюкозурія через стресову гіперглікемію або цукровий діабет. Підвищене співвідношення кортизол/креатинін у котів.

Специфічні тести. Гормональні тести:

• Базовий рівень загального Т4 у сироватці:
  Переваги: тест першого вибору. Значення підвищені у 95% гіпертиреоїдних котів.
  Недоліки: якщо тест негативний у підозрюваної тварини (при прихованому гіпертиреозі), тест потрібно повторити через 7-14 днів через коливання рівнів гормонів. Деякі позащитиркові захворювання або прийом деяких препаратів можуть знижувати рівні Т4 у сироватці до нормальних або низьких у гіпертиреоїдних котів.
• Вільний Т4 у сироватці:
  Переваги: високочутливий і особливо корисний при підозрі на захворювання за нормальних значень загального Т4. Вільний Т4 не знижується через наявність позащитиркових хвороб або прийом ліків.
  Недоліки: може бути ненадійним, якщо використовується як єдиний тест. Менш специфічний, ніж визначення загального Т4, і рівні вільного Т4 можуть бути підвищені у деяких евтиреоїдних котів із позащитирковими хворобами.
  Загалом підвищені рівні вільного Т4 разом із нормальними або підвищеними базовими рівнями Т4 свідчать про гіпертиреоз.
• ТТГ:
  У собак з функціональними пухлинами щитоподібної залози рівні ендогенного ТТГ низькі або на нижній межі норми; однак цей тест менш чутливий, ніж інші, і не повинен використовуватися як єдиний. На сьогодні немає доступних тестів для визначення ТТГ у котів.

Специфічні тести. Функціональні тести:

• Тест на пригнічення Т3:
  T3 пригнічує секрецію ТТГ гіпофізом і, відповідно, знижує секрецію Т4 у здорової тварини. У гіпертиреоїдних тварин секреція гормонів відбувається незалежно від ТТГ, тому введення Т3 майже не впливає на секрецію Т4.
  Протокол:
  • День 1: виміряти базові рівні Т3 і Т4.
  • Дні 2-3: приймати 25 мкг Т3 (ліотиронін або трийодтиронін) перорально кожні 8 годин, загалом 7 доз.
  • День 4: через 2-4 години після введення 7-ї дози визначити рівні Т3 і Т4.
  Інтерпретація
  • Еутиреоїдний кіт: Т4 < 1,5 мкг/дл або Т4 ≤ 50% від базових значень.
  • Гіпертиреоїдний кіт: Т4 > 1,5 мкг/дл.
  Рівні Т3 у сироватці не є корисними для діагностики, але вони корисні для оцінки правильності застосування лікування. Переваги: Дуже корисний для діагностики гіпертиреозу, особливо у тварин з іншими супутніми хворобами та у випадках прихованого гіпертиреозу.
  Недоліки: Складність у отриманні препарату. Важливо переконатися, що власник зможе правильно вводити препарат.
• Тест стимуляції ТТГ:
  У здорових котів введення ТТГ стимулює вивільнення Т3 і Т4; у гіпертиреоїдних котів рівні Т3 і Т4 знижуються.
  Цей тест не рекомендується через слабку відповідь і складність інтерпретації результатів.
• Тест стимуляції ТРГ:
  У здорових котів ТРГ стимулює вивільнення ТТГ, що, у свою чергу, підвищує секрецію Т4; у гіпертиреоїдних котів ТРГ не впливає на рівні Т4 через хронічне пригнічення ТТГ.
  Протокол:
  • Взяти кров для визначення базового рівня Т4.
  • Ввести внутрішньовенно 0,1 мг/кг ТРГ (TRH PREM®, Novartis).
  • Взяти кров через 4 години після введення ТРГ і визначити рівні Т4.
  Інтерпретація: Застосувати формулу:
  Співвідношення = (Т4 після ТРГ - базовий Т4) / базовий Т4 × 100
  • • Еутиреоїдний: Співвідношення > 60%
    • Неоднозначно: Співвідношення 50% – 60%
    • Гіпертиреоїдний: Співвідношення < 50%
  Переваги: Надійний тест для діагностики гіпертиреозу.
  Недоліки: Введення ТРГ викликає значні, але тимчасові побічні ефекти (слюнотеча, блювання, тахіпное, дефекація).

Інші тести:

• Біопсія щитоподібної залози:
  Характеризує клітини, відповідальні за надмірне виділення тиреоїдного гормону, і дозволяє відрізнити гіперплазію, доброякісну або злоякісну пухлину. Важливо провести біопсію, оскільки вона визначить терапевтичний підхід. Отримання зразка з краю маси кращий за Tru-cut біопсію, оскільки складно отримати якісні зразки за допомогою голки Tru-cut, і існує ризик кровотечі. Цитологія тонкоголкової аспірації не рекомендується через складність інтерпретації результатів.
• Визначення автоантитіл до Т3 і Т4:
  У собак наявність автоантитіл до Т3 і Т4 може штучно підвищувати базові рівні Т4, але не рівні вільного Т4.

Список літератури

• AVELLANEDA, A.; CLOSA, J.M.; FONT, A. (2004) Consulta de Difusión Veterinaria vol. 12 (107), pg. 39-44
• BROUSSARD, J.D.; PETERSON, M.E.; FOX, P.R. (1995) Journal of the American Veterinary Medical Association vol. 206 (3), pg. 302–305
• SODIKOFF, C.H. (2002): Pruebas diagnósticas y de laboratorio en pequeños animales. (3ª ed.) Harcourt (Ed.), pg. 5-8
• WARD, C.R. (2004): en Morgan-Bright-Swartout (Ed.): Clínica Veterinaria de Pequeños Animales ( 4ª ed.) Saunders-Elsevier, pg. 456-464
• DANIEL, G.B.; SHARP, D.S.; NIECKARZ, J.A.; ADAMS, W. (2002) Veterinary Radiology & Ultrasound vol. 43 (4), pg. 374-382.
• DE LANGE, M.S.; GALAC, S.; TRIP, M.R.; KOOISTRA, H.S. (2004) Journal of Veterinary Internal Medicine vol. 18 (2), pg. 152-155
• EDINBORO, C.H.; SCOTT-MONCRIEFF, J.C.; JANOVITZ, E.; THACKER, H.L.; GLICKMAN, L.T. (2004) Journal of the American Veterinary Medical Association vol. 224 (6), pg. 879-886.
• MOONEY, C.T. (2001) Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice vol. 31(5), pg. 963-983
• PETERSON, M.E.; MELIAN, C.; NICHOLS, R. (2001) Journal of the American Veterinary Medical Association vol. 218 (4), pg. 529-536