Геморагічний гастроентерит

Гіпергострий синдром невідомої етіології, який характеризується раптовою появою блювоти та кров’янистої діареї, що призводить до швидкої дегідратації, гемоконцентрації та гіповолемії через значну втрату води та електролітів, які потрапляють у просвіт кишечника.

Вважається, що провідною причиною є підвищення проникності судин кишечника, пов’язане з гіперсекрецією слизу, що викликає проникнення еритроцитів, плазми та рідин у просвіт кишечника. Підвищена проникність спричинена аномальною місцевою імунною реакцією на бактерії або їх токсини (подібно до ендотоксичного шоку) або на компонент харчування. Це також може бути реакція гіперчутливості типу I (алергічна реакція, опосередкована IgE і тучними клітинами). За деякими авторами, гіперактивність і стрес також можуть сприяти розвитку патології.

Декілька досліджень пов’язують цю патологію з наявністю бактерій роду Clostridium, що породило припущення, що цей мікроорганізм або його токсини можуть бути тригером. Однак більшість експертів вважають, що Clostridium є лише ускладнюючим фактором, оскільки запалення та некроз слизової кишечника, спричинені цією бактерією, зазвичай не спостерігаються при гострій геморагічній ентеропатії.

Хвороба може уражати собак будь-якого віку та породи, але частіше зустрічається у молодих дорослих (2-4 роки) дрібних порід (наприклад, пудель, шнауцер, йоркширський тер’єр, пекінес, мальтійський бишон).

Клінічні ознаки

Симптоми зазвичай періакутні, з’являються у тварин, які були здорові, і не пов’язані зі змінами звичок (харчування, отруєння тощо). Клінічна картина спочатку (хоча не завжди) характеризується блювотою (кров’янистою або ні), раптовою появою кров’янистої, зазвичай смердючої желеподібної діареї, анорексією, депресією, болем у животі і рідко — гарячкою.

Тварина може проявляти ознаки шоку — швидкий, слабкий пульс і подовжений час наповнення капілярів. Важливо відзначити, що клінічних ознак дегідратації немає (тест на шкірну складку зазвичай нормальний) через гострий перебіг хвороби.

Інтерпретація лабораторних тестів

Діагноз диференційний — виключення інших патологій із подібними симптомами:

• Вірусний гастроентерит, типовий для цуценят: інфекція парвовірусом або коронавірусом.
• Бактеріальний ентерит: спричинений Salmonella, Clostridium або Campylobacter.
• Лептоспіроз
• Гострий панкреатит
• Паразитарні захворювання, такі як джіардіаз, кокцидіоз, трихуріаз тощо.
• Гостра кишкова непрохідність.
• Первинні захворювання шлунково-кишкового тракту, такі як виразковий коліт.
• Виразки шлунково-кишкового тракту через неконтрольоване застосування НПЗП для людини.
• Гіпоадренокортицизм (хвороба Аддісона).
• Порушення згортання крові (отруєння родентицидами, тромбоцитопенія).
• Отруєння свинцем, миш’яком або таллієм.

Діагностика значною мірою залежить від ретельного збору анамнезу та знань про патології, пов’язані з цими токсинами (неврологічні, ниркові, дерматологічні ознаки тощо).

Найпомітнішими особливостями геморагічного гастроентериту є його періакутний початок у загалом здорової тварини та гемоконцентрація без очевидної дегідратації.

Загальні тести

• Загальний аналіз крові: У більшості пацієнтів спостерігається значна гемоконцентрація (Гематокрит: 60%-75%) через гостру значну втрату рідини. Зазвичай спостерігається лейкограм стресу з лейкоцитозом, нейтрофілією та лімфопенією.
• Біохімія крові: Можливе підвищення печінкових трансаміназ через руйнування гепатоцитів внаслідок абсорбції токсинів і гепатичної гіпоксії. Сечовина може бути помірно підвищена (преренальна уремія), зазвичай пов’язана з олігурією. Ферменти підшлункової залози в нормі або трохи підвищені, що допомагає виключити панкреатит. Загальний білок зазвичай нормальний або знижений через втрати у шлунково-кишковому тракті. Можливі електролітні порушення з гіпокаліємією.
• Паразити в калі: Зазвичай відсутні, хоча в деяких випадках можуть бути як супутній фактор.

Специфічні тести (диференційна діагностика)

• Тести на згортання крові: Нормальні, крім випадків прогресування з розвитком дисемінованого внутрішньосудинного згортання (зазвичай пов’язаного з сепсисом). Час згортання крові (CT), активований частковий тромбопластиновий час (aPTT), протромбіновий час (PT) та продукти розпаду фібрину (FDP) підвищені, кількість тромбоцитів знижена (споживча тромбоцитопенія).
  Культура калі: Для виявлення ентеропатогенів, таких як Salmonella, Campylobacter та Clostridium.
  Тести на антигени парвовірусу та коронавірусу.
  TLI (трипсиноподібна імунореактивність): значення понад 80 нг/мл діагностують гострий панкреатит.

Список літератури

• GUILFORD, W.G.; CENTER, S.A.; STROMBECK,D.R. et al. (1996): Strombeck´s Small Animal Gastroenterology. (3ª ed.) Saunders, pg. 433-435
• BUSH, B.M. (1999): Interpretation of Laboratory Results for Small Animal Clinicians ( 6ª ed.) Blackwell Science Ltd., pg. 35-42
• MORGAN, R.V. (1997): Handbook of Small Animal Practice ( 3ª ed.) Churchill Livingstone., pg. 360
• THE MERCK VETERINARY MANUAL (1998) 8º ed. pg. 302-303
• GREENE, C. E. (1998 ): Clinical Microbiology and Infectious Diseases of the Dog and Cat. (2ª ed.) Saunders, pg. 608
• SIMPSON, K.W. (1999): Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice. vol. 29, nº 2, pg. 441-447
• GERMAN, A.J. (2001): Journal of Veterinary Internal Medicine vol. 15 nº 1, pg.14-25
• LLOYD-EVANS, L.P. (1978): Veterinary Record vol.103 nº11 pg. 247-248.
• WEESE, J. S. (2001): Journal of Veterinary Internal Medicine vol. 15 nº 4, pg.374-378
• RALLIS, T.S. (1996): Veterinary Clinical Pathology vol. 25 nº 2, pg. 65-68
• TRIBE, G.W. (2001): Veterinary Record vol. 149 nº 10, pg. 310-311
• LOCHER, C. (2001): American Journal Veterinary Research vol. 62, nº 2, pg. 211-216
• NELSON, R.W., COUTO, C.G. (2020) Medicina interna de pequeños animales (6ª ed.) EDRA pg 1231-1234.